?

Log in

No account? Create an account
ч/б

Об’єкти у дзеркалі

ближче, ніж вони здаються


ч/б

Мій Upwork за вересень-листопад 2017

Вересень пройшов під знаком випробовування нової стратегії поведінки "павука на павутині". Як результат - два вихоплених замовлення середньої жирності протягом двох днів поспіль. Upwork досі розглядається в якості перспективного, але поки що (на жаль!) вторинного джерела заробітку.

Жовтень'17 став першим відверто проривним місяцем - цілих 18 днів роботи. Новий погодинний клієнт із відносно тривалим проектом, чимало успішних "полювань" на замовлення із поверненнями клієнтів, перший крутий бонус $40 до основного завдання за $60, несподівано швидкий та досить жирний проект від канадської діаспори (в якості підтримки українських фрілансерів) і все таке. У моменти тиші додатково займався текстами, то ж сумарно за місяць вийшло майже як за два. Ну все, думаю, ось воно - світле щасливе майбутнє.

І тут грянув листопад. АЖ ДВА скромних замовлення на початку місяця - і все, глуха тиша і суцільні невдачі. Протягом двох тижнів день за днем я все більше заповнювався зневірою і розпачем у хандрі та депресивних настроях. Несподіваний "порятунок" прийшов з боку текстів у вигляді шквалу відносно простих та дуже об'ємних замовлень, завдяки яким вдалося хоч трохи підтягнути загальні результати за місяць.

Фріланс - не для слабких духом!
Теги:

ч/б

Мій Upwork за червень-серпень 2017

Щось забажалося лишити на згадку поточний стан речей, занотовую.

На Upwork я зареєструвався десь ще у 2011-2012, але все ніяк не наважувався дозаповнити профіль та приступити, власне, до роботи. Моментом відліку став переїзд до Львова, коли занепад Бохо-барахолки та ряд інших факторів утворили ситуацію "пан або пропав". Дореєструвався, видохнув, почав подаватися.

Перший місяць (червень) вийшов в повний нуль. Місцеві "конекти" протягом двох тижнів були витрачені на всяку хрінь. І все, далі - сидіти та чекати на їхнє оновлення ще за два тижні. Депресія, паніка, зневіра.

8 липня отримую чергову порцію "конектів". Ну все, думаю, тепер я буду розумний. "Конектів" вистачило на 2,5 тижні, але, АЛЕ - я таки взяв перше замовлення. Ще й яке: погодинна оплата, $6.25/год, Канада - круто! Причому запрошення до інтерв'ю та оформлення фінальної "пропозиції" відбувалося в той час, поки на маленькому столику вже охолоджувалось вечірнє пиво. Заодно і відсвяткували, що там казати. Наступного дня робота була виконана, перші 30+ баксів краса. Але більше, нажаль, за цей місяць назбирати не вдалося.

8 серпня - чергове оновлення "конектів". Ну все, думаю, я вже досвідчений, зараз ви в мене.. Результат - вже 4 "роботи" протягом одного місяця, 3 з фіксованою ставкою, 1 - погодинно, згідно з вказаним в моємо профілі тарифом $5/год. До речі, перше з цих замовлень було дещо цікавим: в якийсь момент під час перевірки замовник обурився, мовляв, зібрані не всі дані, знижу оплату на $5, ай-яй-яй. Після пояснень та роз'яснень з мого боку робота швиденько приймається.. із бонусом +$5. Ох цей західний менталітет (Великобританія). Передостаннє із замовлень (американець, що в той момент перебував у Харкові, і таке буває) одразу призвело до наступного (і останнього) погодинного замовлення, але щось там затягнулося із перевіркою, але то вже таке.

8 вересня - чергове оновлення "конектів". От тільки тепер в мене вже є деталізована стратегія поведінки + поточні замовлення то текстах до 10-го (або 13-го) числа. А ще: важлива личка 100% job success, більш ніж достатня кількість відпрацьованих годин для подачі заявок на більшість замовлень та якимось чином "автоматично" підтверджений рівень володіння англійською Conversational + фізичне отримання з США кредитної картки Payoneer. Що воно там далі буде - подивимось :) Але, м'яко кажучи, це все до біса цікаво.
Теги:

Гипножаба

Скажений день

От просто перелік виконаних за сьогодні справ:
- зробити ранкову руханку;
- прийняти через Etsy попереднє замовлення з Америки на 50+ в'язаних фруктів та овочів для Наталі (це обв'язатися можна);
- затаритися в секонді на другу частину чергового надходження в Бохо-барахолку (тут окрема подяка прабабусі Аллі, яка героічно висиділа півтори години з Левом вдома і звільнила нас із Наталкою від зайвого клопоту);
- двічі сходити на ближню Нову пошту (спочатку відправити термінову посилку з овочами та намистами, які Наталка вечорами безупинно в'язала останні півмісяця, для продажу в Ізраілі, а згодом під вечір забрати чергову партію спортивного залізяччя, яке мені з нагоди мого 30-річчя вирішив надіслати батько - і обидва рази я ходив із Левом за спиною у рюкзаку);
- переміряти та відфотографувати на Наталі чотири пакети з речами на продаж (поки малий ніяк не хотів вкладатися спати в обід та все тинявся/дивився мультики);
- приготувати на обід та вечерю смачнючу домашню піцу (!) на замовлення Софії (це Наталка самостійно постаралась та впоралась, поки ми з Левом бігали на Нову пошту);
- прийняти через Etxt замовлення на написання 86000 знаків до 25-го липня;
- двічі попити 0,5 пива (це я до піци трохи та зі страшенним задоволенням розслабився);
- розрахуватися з квартирною хазяйкою;
- написати цей пост :)
Тепер на завтра-післязавтра-післяпіслязавтра-і-т-д сила-силенна планів та справ, будемо грести, нагрібати та розгрібати нон-стоп аж до самої відпустки - краса, дякую, Всесвіте!

весна 2015

А мальчик то растет!

Originally posted by dololores at А мальчик то растет!

Нашему сынульке-шилопопику уже полгода. Время летит незаметно.

Он научился сидеть и ползать, вставать у опоры и стоять держась за нее. Отрастил 2 зуба и использует их по назначению, кусает и грызет все, что найдет. Знает всех родных, находит глазами, если спросишь. Узнает себя в зеркале, радуется сильно. Ест маму и педприкорм начал, овощи пробует, каши, хлеб, сушки. Пока в микродозах. Пьет воду из кружки или бутылки, через трубочку не получается пока. Спит по 3 раза днем и ночью с 22 до 8 с мамой, естественно. Купается стоя в ванночке, сидеть и лежать никак, вода 29 градусов, обливаемся. Проявляет интерес к компьютеру и гитаре, ползет к ним всегда. Любит шлепать руками, быть голым и лежать на Сониной кровати двухъярусной. По-прежнему ручной и слинговый. Рост около 70, вес больше 8 кг.


весна 2015

Strange days

"Освоїв" ~1,2к грн протягом двох днів в умовах виходу спочатку нових геніальних пісень, а потім - посередніх крутих нових альбомів Muse. Причому за ці останні дві доби спав лишень 3,5 години. Тепер от п'ю пиво на самоті в очікуванні на повернення більшої частини сімейства з прогулянки. А ще ж о 18:00 треба йти у місто забирати якусь там раптово виграну у розіграші від провайдера залізячку з ціною over 1к грн.
Strange days indeed

весна 2015

Нариси до портрету одного з багатьох обличч "лнр"

Сьогодні ввечері моїй dololores подзвонив давній pain in the ass - останній кварирант з минулого життя, який десь раз на півроку намагається якось витягти з неї ключі, щоб забрати свої речі. Жив він там собі з дружиною та дитиною аж до початку активних військових дій поблизу Луганська, коли вони всі зірвалися в терорРашку. Ключі тоді були передані через одну Наталчину місцеву подругу, яка якраз теж збиралася подалі від новоутвореної кишенькової псевдо-республіки, але вже до батька-Київа.

Згодом десь через перші півроку "герой" цього псто обізвався і захотів отримати ключі назад, щоб встигнути забрати з квартири якісь там документи на якесь там підприємство перш ніж до них дістанеться його (колишня?) дружина. У відповіть отримав вкрай ввічливу пропозицію відвідати Фастів і забрати ключі власноруч, оскільки інші варіанти передачі навіть не могли розглядатися. В результаті він півдня побузив та відчепився.

І от тепер ще через півроку вищезазначена особа знову опиняється в нашому інформаційному просторі з тією самою неоригінальною вимогою, на що отримує такі самі неоригінальні відповіді. Мовляв, "повернусь в Луганськ тільки коли війна скінчиться", "приїзди до Фастова сам" і все таке. Аж раптом діалог набуває нового змісту: як виявляється, по той бік зв'язку у нас вже не просто людина, а цілий (нажаль, поки що) апалчєнєц, який може "і гранатой в двєрь кінуть". Відповідно, мудило було послане куди подалі і додане в чорний список.

Отакі суворі реалії. Втім, якщо чесно, то ми вже давно подумки розпрощалися з тією нерухомістю, то ж хай хоч підриває, паскуда, може щось зайве собі відірве у процессі. Все одно тут ситуація без варіантів: або силовий злом і проникнення в найкращих традиціях мародерства "лнр", або якимось чином віддати ключі, щоб потім зіткнутися з подальшим розвитком подій а-ля "ваша власність тю-тю на користь борців із фашизмом, хунтани". Так що хай хоча б прохи напружиться.

ps: А ще у цієї квартири є одна цікава особливість, яка в дечому нагадує прокляття пірамід Єгипту. Справа в тому, що життя обох тих осіб, які в різні часи були з цим майном безпосередньо пов'язані та в повні моменти завдали Наталі якоїсь відчутної шкоди (напряму чи опосередковано), мали досить сумні фінали. Так, один допився до смерті, а другого вбили прямо на робочому місці. Так що невідомому апалчєнцу Артему з мобільним номером 0507848143 - великий кармічний привіт.

весело

Суботній ранок з трьома дітьми

Сьогодні у нас трапився цікавий епізод, вартий фіксації на пам'ять. Такий собі красномовний побутовий етюд про те, як весело та клопітно буває з дітьми.

[Трошки про наш розпорядок сну]
Трошки про наш розпорядок сну. Дівчата сплять в окремій кімнаті, причому Арька про всяк випадок вдягає на ніч багаторазовий підгуз. Відбій у нас о десятій вечора, потім близько 0:00 хтось із батьків висаджує середню дитину на горщик і знову вкладає у підгузі. Зазвичай ніч проходить нормально і без подій, а я прокидаюсь по будильнику о 6-й ранку і ще раз висаджую Арьку на горщик, після чого знову вкладаю її у підгузі досипати годину-другу. І вже далі дитина остаточно прокидається, сама встає на горщик і потім приходить до батьків у зал.


Так от, 5:45 ранку, субота. В нашу кімнату обережно заходить Аріадна. Поки я її помічаю, Наталка вже звертає на неї увагу та питає: "Що таке, дитина? Ти хочеш пісяти?". У відповідь дитина видає: "Ну як тобі сказати..". Наталка: "Ну то іди сядь на горщик і лягай спати без штанів". Арька зникає на кілька хвилин, потім знову з'являється і оголошує: "Я покакала!" (с). Тут вже до розмови долучаюсь я із фразою: "Та ладно?!". Тобто, тепер вже мені доведеться встати, витерти/викинути і вкласти дитину досипати. І все б нічого, от тільки саме таку процедуру і в такий саме час ми вже проходили вчора, один в один. Але що поробиш, виконую батьківський обов'язок, вкладают дитину і сам лягаю досипати.

І тут весела Наталка доводить до мого відома, що це ще навіть не половина всієї історії. Бо годину тому (4:45) до нас вже навідувалася старша донька з проблемою болю у животі, для вирішення якої вона була направлена до туалету. А потім о п'ятій чомусь прокинувся наш меньший хлопчик і почав агукати, пукати та посміхатися мамі, остаточно позбавляючи її сну. І от тільки він почав заспокоюватися та засинати, як настав "зірковий час" Аріадни. У великій родині дзьобом не клацають, це точно

ч/б

Донбас жене порожняк


Час вкотре розставляє все по своїх місцях. Донбасівські мантри про «годувальників», «коліна» та «порожняк» виявилися суцільною фікцією. Жахливою примарою для селищ та міст. Хворою маною для розумів і сердець. Із далекосяжними та, нажаль, цілком фатальними наслідками для їх носіїв.
Немає годувальників, непокірних та "безпорожнякових"Collapse )
Все це не Донбас, а Dumb-ass – «тупа дупа» в буквальному перекладі з англійської.
І хоча вже запізно, але тамошнім місцевим з подібними хибними переконаннями все одно треба зробити неймовірне зусилля та зрештою витягти голову з цієї самої дупи, щоб почати пильно роздивлятися навколишній світ. І, нарешті, стулити писок стосовно завчених мантр про «годувальників», «коліна» та «порожняк», і ніколи знову до них не повертатися.

Символика

Власна війна


Ну ось і для мене, судячи з усього, розпочинається маленька персональна війна. Одна потвора з рідного Рубіжного - хвора на всю голову самка колорада та пасія вже, нажаль, колишнього доброго друга - без жодних на те передумов створює пряму і реальну загрозу для життя та здоров'я моїх батьків. На основі, знову ж таки, абсолютно цинічної і відвертої брехні, як там в їхніх антимайданах і новоросіях прийнято. І, що характерно, це відбулося через декілька тижнів після того, як ми обірвали з тими обома сепаратами будь-які контакти. Бач, як свербить, недолугій.

Віка, це був ду-у-у-уже сильний та вкрай необачний плювок у власну карму. Я можу зрозуміти, що в тебе агонія від страху та відчаю. Але це було зайве. Всесвіт мене любить, ось побачиш.
ps: моя миттєва відповідь, доведена до адресатаCollapse )

ч/б

525 UAH



Просто оставлю здесь на память результаты своего труда на ниве веб-райтинга от 4 июня 2014.
Полтысячи за день - это однозначно тот показатель, к которому можно стремиться.
Будем закреплять и развивать.

ps: теперь я настоящий фрилансер, ололо!